У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Експериментальне дослідження щодо значення використання ігрових методів у процесі дошкільників
Количество страниц 32
ВУЗ КПИ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 18024.doc 
Содержание Зміст

Вступ 2
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВИХ СЮЖЕТІВ ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНИКІВ 5
1.1. Значення, сутність, структура та класифікація ігор 5
1.2. Особливості використання ігрових сюжетів під час проведення занять для дітей дошкільного віку 9
1.3.Місце рольової гри у роботі з дітьми дошкільного віку 14
1.4. Етапи рольової гри 15
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ЗНАЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ МЕТОДІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ 19
2.1. Організація та проведення дослідження 19
2.2. Аналіз результатів проведеного дослідження 19
Висновки 21
Список використаної літератури: 23
ДОДАТОК А 25
ДОДАТОК Б 26
ДОДАТОК В 27

Вступ

Гра – це спонтанна, природжена, повна радості своєрідна діяльність дитини, яка відбувається не заради якої-небудь зовнішньої мети, а для власного задоволення, для елементарної дії.
Інші доповнення гри – вільна, добровільна, необмежена умовами, неповторна, з непередбаченим закінченням, з можливими змінами в процесі гри, вигадана, творча діяльність дитини. [19; с. 73]
Гра не є пустою забавою, це зміст життя дитини, її творча діяльність, потрібна для її розвитку. У грі дитина живе і сліди цього життя глибше залишаються в ній, ніж слід дійсного життя. В ігровій ситуації дитина здійснює свої бажання, свої ростові потреби, нейтралізує свої емоційні конфлікти.
У неї розвивається фізична сила, моторні вміння, швидкість і точність рухів, координація. У грі її учасники вчаться думати, працювати, творити, набуває досвід в різних ігрових ситуаціях і навіть такий, що допоможе в різних життєвих ситуаціях.
У грі дитина вчиться не лише швидко спостерігати, але й успішно діяти, критично думати й оцінювати те, що кругом неї діється. Особливо сприятливим для цього середовищем є організовані ігри з правилами, в яких гравці вчаться змагатися, перемогти в ситуаціях якими регулюють правила. Гравці вчаться також контролювати свої бажання, критично оцінювати дійсні обставини гри, додержуватися її правил, що є дуже важливим для морального виховання. В ігрових ситуаціях відбуваються зміни, у гравців формується їхня особистість, їхній характер, розвиваються суспільні риси, як чесна гра, дружнє ставлення один до одного, намагання бути щораз кращим.
Гра творить місток до дійсності, сприяє усуспільненню дитини, її підпорядкуванню ігровій спільності з тенденцією дати особистий вклад для успіху групи.
Психологічний розвиток дитини, формування її особистості є процесом засвоєння нею суспільного досвіду, виробленого людством і зафіксованого в продуктах його матеріальної і духовної культури.
З допомогою різних видів діяльності реалізуються взаємовідносини дитини з об’єктивною дійсністю. Тому від змісту і характеру діяльності й залежить надбання дитиною конкретних властивостей, її психологічний розвиток.
Давно помічено, що людина, яка в дитинстві достатньою мірою не залучалась до гри, в дорослому житті виявляє нестачу певних необхідних їй якостей і умінь.
Чим детальніше й глибше вчені-психологи й педагоги вивчають можливості такого феномену, як гра, тим далі знаходяться межі її застосування, тим вище піднімається її віковий ценз. Вона сприяє вихованню, навчанню, відпочинку, відновленню сил, емоційному зарядженню, корегуванню набутого досвіду, не лише у дітей, а й у дорослих. Гра заполонила телеекран розважальними шоу-програмами, стала необхідним атрибутом свят і обрядів, проникає у солідні установи у вигляді ділових, рольових і комунікативних ігор. Безперечно, гра стала одним із найпопулярніших видів людської діяльності. Грають діти, школярі, студенти, дипломовані спеціалісти. [2; с. 13-14]
Міркування відносно суті і значення гри можна віднайти у працях філософів, педагогів, а також в літературних творах. І як не дивно, найбільш простим і одночасно геніальним залишається пояснення гри, зроблене автором “Пригод Тома Сойера” Марком Твеном “Гра – все, що ми робити незобов’язані”. З цього твердження випливають найважливіші характеристики гри. Вона мимовільна, часто без відкритої зовнішньої мети, стимульована внутрішніми потребами, інтересами, емоціями задоволення і радості, прагненнями до активної діяльності. Ці ознаки гри є основними. Бо внесення в її процес хоч незначної частки зовнішнього примусу, обов’язково перетворює гру в якийсь інший вид діяльності, який зовні може мати цікаву барвисту форму, але внутрішньо не сприйматиметься дитиною як розвага та задоволення. Отже, гра для дитини – це обставини, в яких вона почувається вільно, розкуто, емоційно піднесено. Саме в такій невимушеній ситуації, помітно для себе без напруження і втоми діти набувають соціального досвіду, вчаться думати, працювати, творити.
Уміння створити ігрову ситуацію, перенести учасників в іншу, частково умовну, площину реальності, затримати плин часу і викликати захоплення – все це є виявом високого професіоналізму організатора ігрової діяльності.[18; с. 218-219]
Мета роботи: аналіз ігрової діяльності як засобу соціалізації особистості.
Відповідно до мети в курсовій роботі ставляться наступні завдання:
• дослідити суть, значення та структуру гри;
• визначити вплив дитячих ігор на формування життєвої позиції дошкільників;
• розглянути яким чином здійснюється керівництво поведінкою дітей у ході гри.
Методологічну базу дослідження складають праці видатних вчених: Берна Е., Больховітінова В., Виготського Л., Генкіна Д., Обертинської А. та ін. Частину матеріалів дослідження було отримано методом спостереження за дітьми дошкільного віку в процесі гри.
Список литературы Висновки

Отже, сучасний світ сьогодні – це чи не найскладніше екологічна, економіко-технологічна, історико-соціальна полікультурна система взаємозв’язків та суперечностей.
Сучасний світ – це оточення, соціальне середовище, в якому живе людина і яке безпосередньо впливає на формування особистості, звужуючись та розширяючись постійно від кола людини до дитячого садка, від дитячого садка до школи, від міста до країни, часткою якої є її громадянин, а далі – до планетарного осмислення себе в космічному просторі.
Отже, дитячий садок як живий організм, постійно міняючись, повинен стати тим творчим середовищем різних рівнів і напрямів, завдання якого – дати людині можливість знайти себе в цьому складному світі.
Розуміння значення освіти, необхідності реформування її системи, вихід на вищу якість та духовність, пошук нових шляхів в освітянському просторі охопило сьогодні не тільки Україну, а всю Європу.
Навчання та виховання в дошкільному закладі – один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю дитини, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання – найголовнішого сподівання дитини.
“Прагнення до знань, - відзначав В.Сухомлинський, - живиться тисячами невсипущих, невтомних корінців нелегкої, але радісної, привабливої, жаданої для дитини праці”[10; с. 65].
Дати кожній дитині щастя – ось у чому вбачав свою місію педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй під час занять нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти новими знаннями. Тому, щоб зробити дитину щасливою, вихователь, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак” успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. “Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”[12; с. 214].
На відміну від звичайних методів викладання матеріалу на занятті, мета яких оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожної дитини. [15; с. 154]
Адже основним завданням для кожного вихователя є підключити дитину до активної та самостійної діяльності, поставити її в позицію суб’єкта цієї діяльності. Практична самостійна діяльність – це найважливіша умова формування працьовитості та відповідальності. Ось чому таким важливим фактором є взаємодія вихователя та дитини на занятті. Зацікавленість, викликана вихователем на занятті, як тимчасовий психологічний стан, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань.
Тому використання й проведення різних нестандартних ігрових моментів є найефективнішим засобом, для організації колективної пізнавальної діяльності в роботі дошкільників, що сприяє досягненню високих результатів у роботі.
Отже, у даній курсовій роботі ми обґрунтували особливості організації навчально-вихованого процесу у роботі з дітьми дошкільного віку, розглянули психологічні основи дошкільників та підсистеми психологічного аспекту заняття в дошкільному віці, проаналізували психологічні вимоги до занять з використанням сюжетно-рольових ігор, розглянули значення використання ігор у навчально-виховному процесі, здійснили експериментальне дослідження щодо значення використання сюжетно-ігрових методів навчання у навчально-виховному процесі.
Таким чином, саме від вихователя залежить, яке буде його заняття; зміст заняття, засоби і форми навчання, і чи будуть вони сприяти розвиткові пізнавальних здібностей дошкільників.

Список використаної літератури:

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. - M., 1999
2. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 к. Кн. 2.– К.: Либідь, 2003.– 342 с.
3. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей дошкільників // Поч. школа – 1999.– № 5 – с. 51-53
4. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа – 1999.– № 8
5. Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання // Педагогіка і психологія, 2002.– № 2.– С. 61-62.
6. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2002.– 575 с.
7. Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання дошкільників // Рідна школа, 2004.– № 4.–С. 19-20.
8. Громик Є. Гра – найсерйозніша справа // Поч. школа – 1999.– № 7
9. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности дошкольников. – М.: Знание, 1999.– 80 с.
10. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. - М., 1996. - 160 с.
11. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1992.
12. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997.– 304 с.
13. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. - М., 1988.
14. Крюкова Д. До проблем удосконалення навчально-виховного процесу в дошкільному закладі // Рідна школа. – 2003.–№ 8
15. Мечник Л.А., Мечник І.І., Посібник для вихователів. – Тернопіль, 1998.
16. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. А.И. Щербакова. — М., 1987.
17. Фіцула М. М. Розумове виховання дітей. - К., 1997.
18. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М., 1991.
19. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні: Посібник для вчителів. – К.: Освіта, 1997. – 64 с.
20. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка // Вопросы психологии.- 1966. - № 6. – С. 5-16.
21. Димент Л. Г. Организация игр на уроке // Иностранные языки в школе. - 1997. - № 3. – С.10-16.
22. Люшер М. А. Сигналы личности. Ролевые игры и их мотивы. - Воронеж: Реал, 1995. – 180 с.
23. Филатов В.М. Методическая типология ролевых игр // Иностранные языки в школе. - 1988. - № 2. - С. 41-47.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 240
Скачать бесплатно 18024.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.