У нас уже 17884 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Євроінтеграційні процеси в Україні
Количество страниц 93
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20271.doc 
Содержание Вступ 3

Розділ І. Нові напрями європейської інтеграції 7

1.1. Загальна характеристика інтегрованого розширення ЕС 7

1.2. Місце ЄС у сучасному світовому господарстві 17

Розділ ІІ. Основні напрямки співробітництва України з ЄС 25

2.1.Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу 25

2.2.Загальна характеристика інвестиційної діяльності ЄС в Україні 48

2.3.Програми технічної допомоги TACIS 51

2.4.Співробітництво у сфері зовнішньої політики та безпеки 61

Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи інтеграції України до ЄС 70

3.1.Перспективи економічного співробітництва з ЄС 70

3.2.Проблемні питання на шляху України до ЄС 73

3.3.Регіональна політика та регіональне співробітництво, включаючи співробітництво в рамках єврорегіонів 79

3.4.Переваги інтеграції України до Європейського Союзу 81

Висновки 89

Список використаної літератури 93





Актуальність теми зумовлено тим, що європейська інтеграція є стратегічним завданням для України. Метою цієї інтеграції є вступ до Європейського Союзу. Варто усвідомлювати, що Європейський Союз є дуже складним механізмом, доконечно нестандартною формою міждер¬жавного об'єднання. Суть його полягає, можливо, в тому, що кож¬на країна-член ЄС, делегуючи до його керівних наддержавних органів частину свого суверенітету, все ж залишається сама собою. Хоча, звісно, не варто виключати того, що наявність спільної валю¬ти і спільної політики може з часом спричинитися до істотних змін в ідеології цієї унікальної спільноти. Розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 року, призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов для України та Євросоюзу. Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть посилювати свою політичну та економічну взаємопов`язаність. Розширення дає можливість для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини, що виходитимуть поза рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. Європейський Союз та Україна сповнені рішучості посилити свої відносини та сприяти утвердженню стабільності, безпеки і добробуту. Такий підхід заснований на спільних цінностях, спільній власності та диференціації. Це сприятиме подальшому зміцненню нашого стратегічного партнерства. Європейський Союз та Україна сповнені рішучості працювати разом шляхом виконання цього Плану дій в рамках Європейської політики сусідства, щоб не допустити появи нових розподільчих ліній в Європі. Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати політичні, безпекові, економічні та культурні відносини, включаючи транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та врегулюванні конфліктів. В умовах реформування ключових сфер суспільного життя в Україні, наближення Європейського Союзу до кордонів України та проголошення курсу європейської інтеграції тематика інтеграції України до Європейського Союзу в цьому контексті набуває неабиякої важливості. Досить обмежене коло вітчизняних фахівців займається дослідженням права ЄС. Так, окремим проблемам у цій сфері присвячені роботи В.І. Євінтова, В.Н. Денисова, В.І. Муравйова, М.М. Микієвича, Р.Б. Хорольського, в яких досліджуються етапи становлення ЄС, міжнародно-правові аспекти співробітництва ЄС з третіми країнами, основні засади та правова основа співробітництва України з ЄС, правові засоби вирішення міжнародних спорів у рамках ЄС. Можна однозначно стверджувати, що правові аспекти набуття членства України ЄС не були предметом комплексних досліджень у вітчизняній правовій літературі. Більше того, поодинокі публікації, що висвітлюють дану тематику є загальними або розглядають окремі елементи досліджуваної теми. Наукова новизна даного дослідження полягає у тому, що воно є однією з перших спроб зробити повний аналіз перспектив членства України в ЄС. Вперше всебічно у правовому ключі сформульовано ряд заходів, які Україна повинна здійснити для вступу до ЄС. Методи дослідження обрані виходячи із поставлених автором мети та завдань. За допомогою порівняльного, структурно-системного та нормативного методу були висвітленні основні правові аспекти виконання Україною критеріїв членства ЄС. Перспективи вступу країни до Європейського Союзу визначається тим, наскільки успішно вона виконує критерії членства Європейського Союзу. Ці критерії отримали назву Копенгагенських критеріїв, оскільки вони були прийняті на засіданні Європейської Ради ЄС у Копенгагені 1993 року і включають три наступних складових. • перший критерій (політичний критерій) – "стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин"; • другий критерій (економічний критерій) – "існування діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах Європейського Союзу"; • третій критерій (критерій членства) – "здатність взяти на себе обов'язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу"; З певними застереженнями можна говорити про те, що Україна починає виконувати деякі складові цих критеріїв. Проте, аналіз чинного законодавства України свідчить, що потрібно внести ряд змін в українське законодавство, прийняти нові нормативно-правові акти з метою приведення законодавства України до acquis communautaire ("законодавство ЄС"). Ці зміни та новели будуть сприяти підвищенню економічних показників України та рівню демократії, які є необхідними умовами виконання критеріїв членства в ЄС. Швидкість прогресу у відносинах буде повністю залежати від зусиль України та конкретних досягнень у виконанні зобов’язань щодо спільних цінностей. Отже, метою цієї роботи є дослідити і розглянути процеси інтеграції та подати правові аспекти проблем і перспектив інтеграції України до ЄС. Об?єктом роботи є правові аспекти інтеграції України до Євросоюзу. Предметом дослідження є вплив розширення ЄС на міжнародні позиції України. Завдання роботи: • здійснити загальну характеристику інтегрованого розширення ЕС; • окреслити місце ЄС у сучасному світовому господарстві; • вивчити адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу; • здійснити загальну характеристику інвестиційної діяльності ЄС в Україні; • розглянути програми технічної допомоги TACIS; • охарактеризувати основні напрямки торгівлі; • дослідити співробітництво у сфері зовнішньої політики та безпеки; • визначити перспективи економічного співробітництва з ЄС; • окреслити проблемні питання на шляху України до ЄС; • проаналізувати регіональну політику та регіональне співробітництво, включаючи співробітництво в рамках єврорегіонів; • визначити переваги інтеграції України до Європейського Союзу. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох логічно пов?язаних розділів, шести підрозділів, висновку та списку використаної літератури.




Одним з незаперечних пріоритетів зовнішньої політики України є розвиток і поглиблення відносин з Європейським Союзом та поступове наближення до стратегічної мети - повної інтеграції України до цього фактично конфедеративного об'єднання найрозвинутіших країн Європи, яке поступово приростає новими державами, насамперед з регіону Центрально-Східної Європи. Підтримка незалежності України була проголошена у Заяві ЄС від 2 грудня 1991 р. - на другий день після референдуму в Україні. 23 грудня 1991 року країни ЄС "із задоволенням" взяли до відома рішення учасників зустрічі 21 грудня в м.Алма-Аті про створення СНД, а 31 грудня ЄС прийняв рішення про визнання нових незалежних держав, утворених на терені колишнього СРСР. При цьому було підкреслено, що визнання країн, на території яких знаходиться ядерна зброя, зумовлено їхнім приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї у якості без’ядерних країн. Значним поштовхом у розвитку відносин між ЄС та Україною стала Спільна Заява Президента України Л.Кравчука і Голови КЕС Жана Делора у вересні 1992 р., підписана під час візиту Президента України до Брюсселю. Спільна Заява несла в собі визнання з боку ЄС правонаступництва України щодо договорів та угод, укладених між ЄС та Радянським Союзом 18 грудня 1989 року. У Заяві підкреслювалась необхідність проведення переговорів для укладання нової угоди про партнерство та співробітництво, а також про політичний діалог між Україною і ЄС. У 1993-1994 рр. було проведено 4 серії переговорів щодо укладення угоди між ЄС та Україною. Процес переговорів не був безперешкодним для України: на цьому етапі ЄС не прийняли пропозиції Києва щодо надання Україні статусу країни з перехідною економікою та статусу асоційованого членства в ЄС; щодо початку переговорів про створення зони вільної торгівлі та надання Україні статусу спостерігача в Парламентській асамблеї ЗЕС та включення її до числа повноправних учасників форуму для консультацій ЗЕС. Головною ж завадою на шляху переговорів між Україною та ЄС була складність процесу ядерного роззброєння країни та її приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Коли Верховна Рада України висловила свої застереження щодо ратифікації Лісабонського Протоколу від 23 травня 1992 р., особливо до ст.5, яка зобов'язувала Україну приєднатися до ДНЯЗ в якості без’ядерної країни у можливо найкоротший термін, ЄС заявив, що буде повністю співпрацювати з Україною лише за умови, якщо вона стане без’ядерною. Саме тому ЄС висловив глибоке задоволення Трьохсторонньою заявою президентів України, США та Росії, підписаною в Москві 14 січня 1994 р. та схваленням цієї Заяви Верховною Радою України. 7 лютого 1994 р. ЄС заявив про готовність розширити відносини з Україною, а 7 березня Рада Міністрів ЄС прийняла рішення про розширення мандату Комісії ЄС на ведення переговорів про укладання Угоди про партнерство та співробітництво з Україною. Угода про партнерство та співробітництво (УПС) була парафована 24 березня 1994 р. Офіційне підписання відбулося 14 червня 1994 р. у Люксембурзі Президентом України Л.Кравчуком, Президентом Ради Міністрів ЄС Т.Пангальосом, Президентом Комісії ЄС Ж.Делором та представниками 12 держав-членів ЄС. УПС відкрив нову сторінку у відносинах ЄС і України. Він складається з 109 статей, п’яти додатків та протоколу про взаємну допомогу в ділянці мит. Термін дії Угоди встановлено в 10 років. Люксембурзька Угода передбачала можливість забезпечення втілення положень УПС, що стосуються торговельних питань щодо її остаточної ратифікації на основі Тимчасової угоди на торгівлю та питання, пов’язані з торгівлею між Україною та ЄС, яка була підписана 1 червня 1995 р. у Брюсселі. Указом від ЗО листопада 1995 р. Президент України затвердив Тимчасову угоду, а з 1 лютого 1996 р. вона набула чинності. Динаміка позитивних змін у ставленні ЄС до України була зафіксована у прийнятих Радою Міністрів ЄС Спільної резолюції (31 жовтня 1994) та рішенні про Спільну позицію щодо України країн-членів ЄС (28 листопада 1994), які започаткували процес реалізації ініційованої Європейською Комісією у квітні 1994 р. стратегії ЄС стосовно України. Важливими подіями у розвитку відносин України з ЄС слід вважати Заяву про визнання ЄС за Україною статусу країни з перехідною економікою (червень 1996) та прийняття Плану дій ЄС щодо України (6 грудня 1996). Європейська інтеграція виходить на якісно новий етап свого розвитку. З цим пов’язане вирішення країнами-членами Європейського союзу значної кількості важливих та складних питань. Особливість сучасного етапу складається в тому, Ідо вирішення чергових інтеграційних проблем має проходити з урахуванням таких важливих обставин, як найближче кардинальне збільшення рядів Європейського союзу. Саме тому держави-члени ЄС мають приймати рішення, що визначають умови перебування в Союзі не тільки їх самих, але й майбутніх країн-членів ЄС. Європейський союз перетворюється в усе більш складний комплекс, єдність якого потребує проведення важливих перетворень інституційного, правового, політичного характеру, які не дивлячись на своє кардинальне значення, враховували інтереси як сучасних країн-членів так і країн-кандидатів. Ринкові процеси, що зароджуються у нашій державі, та процеси глобалізації спільного розвитку диктують необхідність інтеграції України у світову економічну систему. Досвід показує, що замкнутий економічний простір - це обмеженість, гальмування розвитку. Розбудова України передбачає насамперед оцінку можливості використання набутого світового досвіду в інтересах вітчизняної економіки. Тому об'єктивна оцінка сьогодення нашої держави є однією з умов включення її до світових інтеграційних зв'язків, зокрема до Європейського Союзу. Але глибока соціально-економічна криза, в якій перебуває Україна, залишає інтеграційні питання відкритими. Проте рано чи пізно ми інтегруємось до світових економічних систем. Звичайно, це потребуватиме нелегкої праці усіх без винятку громадян нашої держави. Пріоритетами співробітництва між Україною та ЄС на 2007 рік є: ведення переговорів щодо укладення нового базового договору між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС; - започаткування переговорів щодо укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС після вступу до СОТ; - підписання Угод про спрощення візового режиму та про реадмісію між Україною та ЄС та продовження візового діалогу у напрямку запровадження безвізового режиму у довгостроковій перспективі
Список литературы
1. Закон України "Про авторське право та суміжні права" від 11 липня 2001 року № 2627-Ш;Закон України "Про особливості дер¬жавного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування" від 17 квітня 2002 року. 2. Закон України про Загальнодержавну програму адаптації за¬конодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18 березня 2004 p. №1629-IV // Урядовий кур'єр. - 2004. - 20 берез. 3. План дій Україна-ЄС 4. Угода про Партнерство та Співробітництво між ЄС та Україною. 5. Спільна доповідь щодо виконання угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС 6. Угода між Європейськими Співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами (підписана 5.05.93) 7. Угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств про заснування Представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні та про його привілеї та імунітети (підписана 17.09.93) 8. Угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств про створення Контактної групи по вугіллю та сталі (підписана 08.06.94) 9. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (підписана 14.06.94) 10. Угода між Європейською Спільнотою та Урядом України про торгівлю деякими сталеливарними виробами (підписана 18.06.07) 11. Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством з атомної енергії в галузі керованого термоядерного синтезу (підписана 23.07.99) 12. Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством з атомної енергії в галузі ядерної безпеки (підписана 23.07.99) 13. Угода про науково-технічне співробітництво між Україною та ЄС 14. Угода між Україною та ЄС про деякі аспекти повітряного сполучення (підписна 01.12.05) 15. Угода про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) між Європейським співтовариством, його державами-членами та Україною(підписна 01.12.05) 16. Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Європейським Союзом та Україною (підписна 01.12.05) 17. Аналітичні матеріали до парламентських слухань: з питань реалізації державної політики інтеграціїУкраїни до Європейського Союзу (11 грудня 2001 року). ? 35с. 18. Арах Метка Европейский Союз: видение политического объединения. - М., 1998. 19. Безруков А.И., Зубенко Л.А. Европейское Сообщество на пути к единому рынку: роль транснационального капитала. - М., 1990. 20. Бжезинский З. «Великая шахматная доска» – М.: Международные отношения, 1999. 21. Бобицький Н. Україна—ЄС: на шляху до нової угоди // Дзеркало тижня. – 2006. – № 1 22. Бойцова В.В. Европейский Союз: расширение на восток // Общественные науки и современность. ? 2002. ? №2. ? С. 78-87. 23. Борко Ю.А. Договоры об учреждении Европейских Сообществ. - М., 1994. 24. Борко Ю.А. Единый Европейский Акт. Договор о ЕС. – М., 1994 25. Борщевський В.В. Іноземне інвестування як чинник регіонального розвитку // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – №10. – с.108-118 26. Стус В. Прогноз-рекомендация для стратегического инвестора по инвестированию в экономику Украины в 2004-2005 годах // Финансовая консультация. – 2004. – №3. – с.12-15 27. Василик О.Д. Теорія фінансів. — К.: НІОС, 2000. — 483 с. 28. Виступ Уповноваженого з питань європейської інтеграції Віце-прем‘єр-міністра України В.В. Рогового на парламентських слуханнях з питань реалізації державної політики інтеграції до Європейського Союзу. ? 11 грудня 2001 року Верховна Рада України 29. Власюк О.С. Актуальні проблеми співробітництва України та ЄС // Український соціум. – К., 2005. – С. 779-783 30. Воронов К. Четвертое расширение ЕС // МЭМО.? 1996 31. Галкин В., Галкина О. Инвестиционная политика Украины // Бизнес-Информ. – 2000. - №2. – С. 63-66. 32. Глухарев Л.И. «Европейские Сообщества: в поисках новой стратегии». - Москва. 1990 33. Глухарев Л.И. Европейские Сообщества: в поисках новой стратегии. - М., 2000 . 34. Демин А.А. Проблемы европейского экономического сообщества //Международные экономические отношения. Л., 1990. С. 17-23. 35. Европейский союз – ваш сосед. ? Брюссель-Люксембург, 1995 . 36. Европейский Союз на пороге ХХІ века: Выбор стратегии развития / Под ред. Борко Ю.А. ? М., 2001. ? 472с. 37. Європейська інтеграція: крок за кроком. ? К, 2001. ? 216с. 38. Європейський Союз: консолідовані договори. - К., 1999. 39. Железняк А.А., Нутенко Л.Я. На пороге нового этапа сотрудничества в ЕС: Меркосур - ЕС //Латинская Америка. 1997. №10. 40. Задоя А.О., Ткаченко І.П. Структура та функції сучасного фінансового ринку. //”Фінанси України”, 1999. — №5 —с.3–10. 41. Захарін С.В. Державне регулювання іноземного інвестування // Фінанси України. – 2002. – №1. – с.92-101 42. Землянский В. Инвестиционный бум-бум // Зеркало недели. – 2004. – №2. – с.9 43. Зобов М. Путь Украины в Европу ? через демократию, диалог и общественное согласие // Выдносини Україна ? НАТО: Економічні аспекти. ? К., 2003. ? С. 59-62 44. Иванов И. Расширение Евросоюза: сценарий, проблемы, последствия» МЭМО? №9. ? М. 1998 . 45. Иванов И. Старт «зоны евро”. // МНИМО. ? №1. ? 1999 . 46. Іваніненко-Свинницька І.Є. Активізація іноземного інвестування в національну економіку в контексті нинішнього етапу приватизації в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – №11. – с.9-14 47. Капіца Ю. Наближення законодавства України до законо¬давства ЄС відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною // Український правовий ча сопис - К., 1999. - Вип. 5. - С. 18-25. 48. Карпенко Г. Залучення інвестицій зарубіжних корпорацій в економіку України // Збірник наукових праць. Міжнародна економіка. Випуск 28. – с.62-74 49. Козлова А.І. Стимулювання надходження іноземних інвестицій в економіку України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. –№9. – с.23-26 50. Койчуев Т. Экономика переходного периода. ? Бишкек, 1995. 51. Колосов О. Іноземні інвестиції в економіку України: користь чи небезпека? // Економіка України. – 2001. - №8. – С.68-74. 52. Крылова И.С. Европейский парламент. - М., 1987 . 53. Куранов А. Новички спешат в Евросоюз // Новое время. Приложение –Политэкономия. ? №10. ? 26 мая 1998. 54. Левченко З. Приватні інвестиції // Цінні папери України. – 2004. – №4. – с.24-25 55. Лысенков Ю. М. и др. Междунаpодный фондовый pынок: Инстpументаpий. Участники. Инфоpм. обеспечение / Лысенков Ю. М., Фетюхина H. В., Зельцеp E. Р. — К.: Київ. ін-т банкіpів банку "Укpаїна", 1995. — 138 с. 56. Михайлов В. Іноземні інвестиції в Україні: Статистика // Цінні папери в Україні. – 2003. – №19. – с.6 57. Міжнародна інвестиційна діяльність // Майорова Т.М. Інвестиційна діяльність. – К., 2003. – с.300-347 58. Міжнародні економічні відносини: система регулювання міжна¬родних економічних відносин / А.С. Філіпенко, І.В. Бураковський, В.С. Будкін та ін. — К.: Либідь, 1994. — 254с. 59. Муравйов В.І. Положення Угоди про партнерство та співро¬бітництво, які регулюють сферу підприємництва та інвестицій (пи¬тання імплементації) // Український правовий часопис. - К. 1999. Вип. 2. - С. 31-34. 60. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і прак¬тика). - К., 2002. 61. Муравйов В.І. Система міжнародних угод, які регулюють сферу інвестицій // Правове регулювання іноземних інвестицій / За ред. В.М. Косака. - К., 1999. - С. 27-34. 62. Муравьев В.И. Международньїе организации - специфические субьектьі международного права. - К., 1990. 63. Офіційний журнал L299/58, 16 листопада 2005 року. 64. Пересада А.А., Зубленко В.В. Реалізація інвестиційних проектів в Україні // Фінанси України. – 2004. – №3. – с.106-112 65. Поздняков Э. Ганжа С. Новые страны на пороге Европейского союза // МНИМО ? М. 1999 66. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. - К., 1998. 67. Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: теорія і стратегія. ? Вип. 3. ? Львів, 1996. ? 29с. 68. Програма інтеграції України до Європейського Союзу, ухва лена Указом Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072/2000. 69. Регламент Європейської Комісії № 1865/2005, у якій зафіксовано мито на імпорт зернових культур, 70. Результати уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів : Тексти офіційних документів. - К., 1998. 71. Рибчак В.І. Іноземні інвестиції в умовах інтеграції України у світову економіку // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – №1. – с.132-135 72. Розширення ЄС і Україна // Національна безпека і оборона. ? 2001. ? №11(23). ? С.2-38. 73. Розширення ЄС і Україна // Національна безпека і оборона. ? 2006. ? №11(23). ? С.27-28 74. Рудяков П. Європейський Союз ? Україна: еволюція підходів // Політичнав думка. ? 2002. ? №1. ? С. 87-96. 75. Рудяков П.М. ЄС-25 – Україна: чи буде знайдено новий формат відносин? // Геополітика і геостратегія. – 2004. – № 3 76. Сергієнко О.М Стратегічні напрямки інвестиційного розвитку України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – №1. – с.19-25 77. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання // Урядовий кур’єр. – 2004. – №25. – с.5-6 78. Сушко О. Політичне співробітництво україна-єс як засіб формування асоціативних відносин // Зовнішня політика України. – 2007. – № 6. – С. 23 79. Татам А. Право Европейского союза. – К., 2004 80. Топорин Б.Н. Европейские Сообщества: право и институты. - М.,1992. 81. Україна – Європейський союз: економіка, політика, право. – К., 2006. – 268с. 82. Український правовий часопис. - K., 2004. - Вип. 5 (10). 83. Финансы: Толковый словарь: Англо-русский. — М.: ИНФРА-М, Изд-во «Весь Мир», 1998. — 496 с. 84. Черковец О. Европейский союз: уроки интеграции //Экономист. 1998. №10 С. 74-84. 85. Шелудько В. М. Фінансовий ринок. Навчальний посібник. – К.:Знання-Прес, 2002 – 536 с. 86. Щедрин А. Европейский союз в преддверии евро. //МЭМО. 1998. № 10 С. 93-96. 87. World Bank (2004), с.73–86
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 675
Скачать бесплатно 20271.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.