У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
Взаємодія України з СОТ (проблеми і перспективи)
Количество страниц
124
ВУЗ
КНЕУ
Год сдачи
2010
Бесплатно скачать
20283.doc
Содержание
Розділ 1. Місце і роль СОТ у сучасній світовій економічній системі 3
1.1. Етапи формування та розвитку СОТ, організаційно-правові засади її функціонування 3
1.2. Сучасні функції СОТ та їх вплив на глобалізацію світових господарських зв’язків 13
1.3. Особливості використання механізму СОТ у сучасних умовах 24
Розділ 2. Аналіз стану взаємодії України з СОТ 34
2.1. Аналіз загальних та специфічних умов вступу України до СОТ 34
2.2. Стан переговорного процесу щодо вступу України до СОТ 51
2.3. Аналіз проблемних аспектів узгодження національного законодавства України з вимогами СОТ 57
Розділ 3. Перспективи участі України у СОТ 82
3.1. Оцінка можливих наслідків вступу України до СОТ 82
3.2. Пропозиції щодо зменшення негативного впливу участі України у СОТ 87
Висновки 118
Перелік використаних джерел 124
Україна перебуває на визначальному етапі становлення ринкової економіки з наміром повнішої інтеграції до світового господарства. Одним з визначених владою пріоритетів є вступ до Світової організації торгівлі. І все ж, оскільки вступ України до СОТ залишається стратегічним напрямком зовнішньої політики нашої держави, важливо в цій сфері приймати раціональні рішення, ретельно аналізуючи і прогнозуючи можливі зміни, які можуть відбутися у бізнес-середовищі України у зв'язку з інтеграцією до Світової організації торгівлі.
Це ж зумовлює необхідність політично відповідального й професійного підходу до аналізу сучасного становища української економіки та комплексної оцінки її відповідності стандартам СОТ.
Світова Організація Торгівлі – це відповідний форум країн, які намагаються вирішити свої власні економічні проблеми за допомогою інструментів (режими торгівлі, антидемпінг, спеціальні заходи, орган врегулювання суперечок, зниження тарифів та нетарифних заходів тощо). Що отримує країна? Головне – це сприйняття її як члена СОТ, тобто країну, яка змогла привести законодавство та свою регуляторну політику відповідно до норм цієї організації. Іншими словами це є показником довіри до неї. Не випадково, для того, щоб Україні надалі просуватися в інтеграційному процесі до політико-економічних угруповань, необхідно мати членство в цій організації.
Україна почала вступні перегони до СОТ у грудні 1993 року, але ще до Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), яка через рік трансформувалася у Світову Організацію Торгівлі з оновленою юридичною системою. По строках було втрачено декілька років, оскільки офіційну тарифну пропозицію підготували лише у 1996 році. Це ні в якому разі не є помилкою, це об’єктивно, оскільки Україна тільки отримала незалежність, її економіка ще мала вигляд міксу планової економіки поєднаної з первинним нагромадженням капіталу начальної стадії капіталістичної формації (за світовою практикою – перехід від однієї економічної формації до іншої складає близько 30 років). Тобто, про ринкові умови, на кшталт розвинутих країн, можна було тільки мріяти. Та й СОТ тільки запроваджувала правила, прийняті в Маракеші у 1994 році.
Весь цей час Україна має статус спостерігача і сплачує незначні внески до СОТ. Проте, окрім технічної допомоги та участі в основних подіях „сотівського” життя у якості спостерігачів ми практично ніяких результатів для країни не маємо. Більш позитивні результати для України приносить переговорний процес до цієї організації. Що мається на увазі? Завдяки постійному тиску з боку країн на багатосторонньому та двосторонньому рівні ми зробили вже багато на шляху до запровадження ринкового середовища. Фактично ми вже живемо по сотівським правилам, але не всі хочуть це бачити. Тільки факти: митні тарифи – вже знижено на достатній для конкуренції рівень, митні правила – прийнято ліберальний Митний кодекс, який базується на сотівських правилах (і вже діє два роки), вже більше 5 років діють сотівські правила антидемпінгу та спеціальних заходів у зовнішній торгівлі. Цей перелік можна продовжувати, але ясно одне - бізнес розвивається і потребує того правового середовища, яке прийнятно йому і його партнерам.
На даний час ми маємо два основних фактора, від яких залежить переговорний процес:
1) власне переговорний процес на багатосторонньому та двостороньому рівні – на багатосторонньому рівні підготовлено проект Звіту Робочої групи, але головне питання у цьому напрямку полягає у прийнятті законів для приведення законодавчого поля у відповідність до норм СОТ. У липні 2005 року Парламент прийняв кілька законів, важливих для успішного вступу країни до СОТ. Зокрема, закон про кримінальну відповідальність за злочини у галузі інтелектуальної власності, серію законів стосовно усунення дискримінації на ринку фінансових та аудиторських послуг, у першому читанні – закон щодо відкриття в Україні філій іноземних банків. У вересні були затверджені зміни до закону про безпеку харчових продуктів. У жовтні – Верховна Рада прийняла законопроект про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності. На початку листопада - зміни до законів, які стосуються антидемпінгових та спеціальних заходів.
Важливим кроком стало також рішення про зниження митних тарифів на сільськогосподарські товари і продукцію харчової промисловості, які мали найвищий рівень протекціонізму.
На сьогодні Україні не вдалося прийняти всі необхідні законодавчі акти. Можливо, частина законопроектів буде прийнята в пакеті зобов’язань країни вже під час голосування щодо членства України в СОТ у Верховній Раді, тобто після прийняття рішення з боку СОТ [5].
- на двосторонньому рівні - протягом травня – вересня 2005 року Україна завершила переговори ще з вісьмома країнами, довівши, таким чином, кількість завершених переговорів до 38. Ключовими є домовленості з Китаєм (країни парафували протокол про доступ до ринків товарів і послуг), Японією та Норвегією.
2) внутрішня та зовнішня підтримка вступу України до СОТ.
Цей фактор є суто політичним і залежить від внутрішньої та зовнішньої політичної ситуації.
Внутрішня політична ситуація залишається нестабільною. На даний час „СОТівська карта” розігрується та використовується практично всіма політичними силами для досягнення своїх інтересів. Нажаль, більша частина негативних виступів політичних діячів щодо СОТ не грунтується на конкретних цифрах і фактах, а має на меті власний „піар” або відповідної політичної сили.
Незважаючи на те, що в країні проводилися відповідні розрахунки втрат та здобутків від вступу до СОТ, вони не були певним чином представлені на обговорення суспільству. При цьому, було б несправедливим говорити, що такої роботи взагалі ніхто не проводив, але це не стало такою подією, як, наприклад, презентація у 2003 році на національному рівні Російською Академією Наук (РАН РФ) відповідної роботи по аналізу вступу Росії до СОТ.
Відсутність на національному рівні усвідомлення можливих втрат та здобутків, розрахованих на конкретних цифрах, від вступу до СОТ дозволяє всім політичним силам спекулювати на цьому питанні.
Зовнішня ситуація цілком залежить від зовнішньої політики України. Близько двох третин зовнішньоторговельного обороту України припадає на країни ЄС і СНД.
Маючи статус спостерігача, Україна не приймала участь в роботі комітетів СОТ і це не дало Україні ніяких позитивних результатів. Китай, приймаючи активну участь в роботі комітетів СОТ після вступу до цієї організації, не „провалився”, як це відбулося після приєднання Грузії та Киргизії, а навпаки проводить агресивну політику по відношенню до захисту своїх власних інтересів в комітетах та робочих групах по приєднанню нових членів.
У якості основних напрямків адаптації України після вступу до СОТ можуть бути наступні:
1. Участь України в угрупованнях СОТ, використовуючи зовнішньополітичні пріоритети та регіональні зв’язки (відстоювання власних інтересів та основних торгових партнерів по ЕЄП та СНД, країн ЄС). Захист інтересів власних виробників. Антидемпінг. Відстоювання інтересів на рівні СОТ.
2. Поступова адаптація законодавства відповідно до вимог СОТ – для цього необхідно розробити Програму адаптації на етапі після вступу (для цього необхідно використати зобов’язання відповідно до Звіту Робочої Групи).
3. Введення у всіх учбових закладах економічного профілю обв’язкової учбової дисципліни.
4. Підготовка фахівців на підприємствах та установах. У якості першого етапу можна це запровадити на державних підприємствах. В Україні брак фахівців з питань СОТ. Галузеві програми підготовки фахівців.
5. Запровадження інформаційно-консультаційних центрів, які вимагаються правилами СОТ (цей пункт можна вважати виконаним, оскільки у 2005 році прийнято рішення Уряду про створення при Мінекономіки центру обробки запитань країн-членів СОТ).
6. Реформування Міністерства економіки – збільшення кількості фахівців в Мінекономіки, які займаються питаннями СОТ (зараз не більше 15 чоловік займаються всіма питаннями, у тому числі організаційними).
Що стосується зовнішньої стратегії України в СОТ в адаптаційний період, необхідно визначитися зі стратегією, яку буде займати Україна в СОТ. В цій сфері є декілька площин, зокрема:
- стратегія участі країни в самій організації може бути: пасивною, наступальною, очікувальною;
- стратегія коаліційної участі для вирішення регіональних та глобальних питань (наприклад коаліція з ЄС чи Росія та іншими країнами СНД) – тут може бути прийнята стратегія лідерства в коаліції, або лідерства в організації по деяким питанням);
- стратегія країни по загальних питаннях та певних секторах (секторальні стратегії – аграрний сектор, сектор легкої промисловості, металургійний сектор тощо);
- стратегія країни в регіональній площині (використовуючи різновекторність зовнішньоекономічної політики, Україна може бути відповідним центром між Сходом та Заходом, який би сприяв стабілізації відносин);
- ситуативна стратегія – щодо вирішення питань короткострокової перспективи та питань, які знаходяться на стадії обговорення.
Виходячи із вказаних вище стратегій, необхідно вже зараз визначатися щодо цих питань та проводити двосторонні консультації з країнами-членами СОТ, які входять до найбільш впливових груп по важливих питаннях економічного та політичного життя.
Певні негативні наслідки очікуються переважно в адаптаційний період після приєднання України до СОТ. Проте навіть у початковий період після приєднання не слід очікувати значних за масштабом змін у обсягах виробництва більшості галузей. Невизначеною є ситуація щодо високотехнологічної продукції. У цій сфері все залежатиме переважно від здатності вітчизняної промисловості адаптуватися до умов більш жорсткої конкуренції та до прискорення темпу інновацій.
Також слід мати на увазі наступне: на даному етапі в Україні існує багато ефективних власників, які вже довели свою здатність до адаптації та успішної роботи в умовах, що змінюються. Питання полягає лише у тому, чи досить вони мають інформації і чи усвідомлюють вже сьогодні необхідність підготовки до роботи в умовах СОТ.
Таким чином, успіх щодо мінімізації негативних впливів залежатиме не лише від умов приєднання, на яких зійдуться сторони у ході переговорного процесу. Значною мірою цей успіх залежатиме також від усвідомлення (як на державному рівні, так і на рівні окремого підприємства) можливих наслідків вступу до СОТ, а також від того, чи буде своєчасно розпочато підготовку до роботи в нових умовах.
Аналізуючи усі за та проти, можемо зробити висновок, що вступ України до СОТ, в цілому, є стимулюючим чинником для економіки та суспільства України, особливо для харчової та легкої промисловостей, телекомунікації, туристичних послуг, фондових ринків, трубопровідного транспорту, страхування, поштового зв’язку, банківських послуг. Але також існує висока вірогідність переважання негативних наслідків: автомобілебудування, вугледобувна промисловість, радіоелектронна промисловість, сільськогосподарське машинобудування, сільське господарство.
Список литературы
1. Азаров.О Україна та світова система торгівлі ГАТТ/СОТ: проблеми і перспективи // Право України. – К., 2002. – № 6. – С. 144-148.
2. Афонцев С. Приссоединение к ВТО: экономико-политические перспективы // Pro et Contra. – М., 2002. – Весна. – С. 27
3. Балута В. "Диявол криється в деталях": Україна ? СОТ: проблеми, ризики, перспективи // Дзеркало тижня. – 2002. – № 23. – 22-27 черв. – С. 9.
4. Бурлай Т. Украина в ВТО: опыт против ожиданий // Інвестиції: практика та досвід. – К., 2002. – № 7. – С. 15-22.
5. В будущее через торговлю // Інвестиції: практика та досвід. – К., 2002. – 14 бер. – С. 25-32.
6. Варналій З. Вступ України до Світової організації торгівлі: проблеми та перспективи // Банківська справа. – К., 2002. – № 1. – С. 41-49.
7. Варналій З. Проблеми та перспективи вступу України до світової організації торгівлі // Стратегічна панорама. – К., 2002. – № 1. – С. 171-177.
8. Виноградова О. Про Світову організацію торгівлі (СОТ) та роль вітчизняної митниці в реалізації європейського вибору країни // Економіка. Фінанси. Право. – К., 2002. – № 9. – С. 35-39.
9. Вступление в ВТО как новый этап экономических реформ // Інвестиції: практика та досвід. – К., 2002. – № 8. – С. 7-17.
10. Галата Я. "СОТове" членство: Які перспективи у нашої держави на Світову організацію торгівлі? // ПІК. – К., 2002. – № 9 (140). – С. 24-25.
11. Галахер П. Світова організація торгівлі: урегулювання торговельних суперечок: Посібник. - Пер. з англ. - К.: "Зовнішня торгівля", 2006. - 188 с.
12. Гончарук А. ВТО никому не помешает: [Про вступление Украины во Всемирную торговую организацию ] // Деловая Украина. – 2002. – 26 июня. – С.4.
13. Гончарук А. На шляху до Світової організації торгівлі // Наука і суспільство. – 1999. – жовт.-груд. – С. 11-13.
14. Гончарук А. Ризики вільної торгівлі: [Комент. держ. секретаря з питань торгівлі М-ва економіки щодо перспектив вступу України до Всесвіт. торговельної організації /Бесіду вів С.Сироватка] // День. – 2002. – 31 жовт. – С.1, 4.
15. Гончарук А. Лікування конкуренцією: Від вступу України до СОТ виграє вітчизняний споживач // День. – 2002. – 19 бер. – С. 4.
16. Горін Н. Процес приєднання України до СОТ: реалії і перспективи // Чернівец. Ун-т. Наук. вісн. – Чернівці, 1999. – Вип. 54: Економіка. – С. 113-118.[K-1]
17. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення: Монографія / О.М. Алимов, А.І. Даниленко, В.М. Трегобчук та ін. - К.: Об'єднаний ін-т економіки НАН України, 2005. - 540 с.
18. Єгоров О.Б. Митна економіка (Україна - СОТ- ЄС ): Посіб. - О.: ПЛАСКЕ ЗАТ, 2005. - 226 с.
19. Жуано Д. Світова організація торгівлі = L'Organisation mondiale du commerce. - Пер. з франц. М. Марченко. - К.: Видавництво "К.І.С.", 2006. - 120 с.
20. Законодавче забезпечення вступу до СОТ - перспективи для сільськогосподарських товаровиробників: Матеріали круглого столу 28 лютого 2006 року / За ред. О.Л. Копиленка; Інститут законодавства Верховної Ради України, Спільна парламентсько-урядова комісія з інтеграції України до СОТ. - К.: Парламентське видавництво, 2006. - 80 с.
21. Збірка інформаційно-аналітичних матеріалів з питань вступу України до СОТ. - К., 2005. - 230 с.
22. Зинченко А. Защищаться от конкуренции или побеждать в ней?: Интервью о целесообразности вступления Украины во Всемирную торговую организацию (ВТО) // Наша газета. – 2002. – 5 июля. – С. 2.
23. Зміни у регуляторній політиці у контексті виконання зобов"язань у відповідності з вимогами СОТ: Матеріали круглого столу (м. Київ, 18 травня 2006 року) / За ред. О. Копиленка; Інститут законодавства Верховної Ради України. - К.: Парламентське вид-во, 2006. - 88 с.
24. Зміни у регуляторній політиці у контексті виконання зобов"язань у відповідності з вимогами СОТ: Матеріали круглого столу (м. Київ, 18 травня 2006 року) / За ред. О. Копиленка; Інститут законодавства Верховної Ради України. - К.: Парламентське вид-во, 2006. - 88 с.
25. Илларионов В. Вступление в ВТО как новый этап экономических реформ: [Подготовка Украины к вступлению в ВТО (Всемирную торговую организацию)] // Інвестиції :практика та досвід. – 2002. – № 8. – С. 7-12.
26. Кавасс И., Скринька Д. Присоединение Украины к ВТО: короткий анализ исторического развития // Зовнішня торгівля. – 1999. – № 3-4. – С. 188-196.
27. Клименко И. Жизнь без приоритетов [О присоединении Украины к ВТО] // КомпаньоН. – 2001. – 16-27 июля. – С. 11-20.
28. Клименко И. Торговля по-крупному // КомпаньоН. – 2000. – 28 авг.-1 сент. – С. 48-51.
29. Клименко И. Проигрышный путь: Власти намерены делегировать России права формулировать общие с Украиной условия вступления в ВТО // КомпаньоН. – К., 2002. – 14-20 июня. – С. 30-34.
30. Коляка И. ВТО ? если "ДА", то когда? // Інвестиції: практика та досвід. – К., 2002. – № 5. – С. 28-29. - Анот.: [В этом году ВТО начинает новый раунд переговоров с претендентами, в том числе - и с Украиной].
31. Краузе В. Довга дорога у Світову організацію торгівлі // Сільський час. – 2002. – 26 черв. – С. 3. – Анот.: Вступ України до СОТ.
32. Кузьмин Э.Л. Международное экономическое право: Учебное пособие / Отв. ред. К.А. Бекяшев. - М.: Проспект, 2007. - 200 с.
33. Кухар М. Антенна на заземление: Мечта о вступлении Украины в ВТО (Всемирная торговая организания) тяжело сочетается с нынешней действительностью // Киев. ведомости. – 2002. – 4 июля. – С. 12.
34. Кухар М. Прелесть чужого выбора: Мировая экономика показала первые признаки стабилизации и роста: [Украина и Всемирная торговая организация ] // Киев. ведомости. – 2002. – 9 окт. – С. 13.
35. Кухар М. Двойной капкан: Экономическое пространство СНГ может стать плохой тренировкой перед вступлением в ВТО // Киевские Ведомости. – 2002. – 16 окт. – С. 12.
36. Основы торговой политики и правила ВТО. - М.: Международные отношения, 2005. - 448 с.
37. Осташко Т. Сільське господарство в умовах СОТ та ЄС. - К.: Ін-т сільського розвитку, 2005. - 72 с.
38. Панфилова Т. Инновационные процессы в Украине в контексте вступления во Всемирную Торговую Организацию // Інвестиції: практика та досвід. – К., 2002. – № 7. – С. 21-22.
39. Парламентські слухання: Стан підготовки вступу України до Cвітової організації торгівлі, проблеми та перспективи: Стен. звіт., 1 листоп. 2006 р. / Верховна Рада України; Комітет з питань економічної політики; Ред. відділ. - К., 2006. - 96 с.
40. Пидлуцкий О. Киев на пороге ВТО? // Правда Украины. – 2002. – 31 мая. – С. 5. – Анот.: О вступлении Украины в ВТО.
41. Покрещук О. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі // Право України. – 1999. – № 10. – С. 124-125.
42. Покрещук О. Міжнародно-правові питання приєднання України до Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової Організації Торгівлі (СОТ) // Право України. – 1999. – № 8. – С. 122-123.
43. Полчарев С. ВТО: к вступлению надо готовиться // Фондовій рінок. – 2001. – 26 ноября. – С. 16-17.
44. Правові й економічні аспекти вступу України до Світової організації торгівлі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Донецьк, 2 березня 2006 р.) / Ред.кол.: В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменський, В.Д. Волков та ін.; Ін-т економіко-правових досліджень НАН України, Ін-т економіки промисловості НАН України. - Донецьк: "Юго-Восток", 2006. - 197 с.
45. Про етапи вступу до СОТ: [Засідання парлам. робочої групи з питань підготовки вступу України до Світ. фін. орг. торгівлі (СОТ) під головуванням заст. Голови Верховної Ради України О.Зінченка та держ. секр. з питань торгівлі М-ва енергетики А.Гончарука] // Голос України. – 2002. – 3 жовт. – С. 2.
46. Проигрышный путь [Матеріали засідання "круглого столу" на тему: "Україна у світовій торгівліта у Світовій організації торгівлі (СОТ) ? за і проти", що відбувся 24 вересня 1999 р. в Українському союзі промисловців і підприємців] // КомпаньоН. – 11-20 июня. – С. 31-34.
47. Пухлій В. Членство у СОТ: плюси і мінуси // Політика і час. – 2002. – № 9. – С. 15-20.
48. Пятницький В. Правила СОТ як основа реформування торговельного режиму України // Вісник Української Академії державного управління. – 2000. – № 3. – С. 250-254.
49. Рахмат У. Взаимоотношение Всемирной Торговой Организации с Украиной. – К., 1996. [K-1; Бп 14288-54]
50. Романов Ю. Чи слід нам поспішати в СОТ? [Інтерв’ю з головою Держстандарту України Тетяною Кисельовою] // Політика і час. – 1998. – № 2. – С. 18-21.
51. Світова організація торгівлі (СОТ). Поглиблення українськими митниками міжнародного співтовариства // WELCOME. – К., 2002. – № 6 (84). – С. 29-30.
52. Світова організація торгівлі: перспективи та виклики для України: Науково-практичне видання / За ред. Н.Ясько; Український центр міжнародної інтеграції. - К., 2005. - 104 с.
53. Сироватка С. Плюс-мінус: Парлам. лобісти прилучилися до процесу вступу України у ВТО: [Представлення Кабінетом Міністрів України аграрному та промисловому комітетам Верховної Ради України аргументації на користь вступу України у Всесвіт. торг. організацію] // День. – 2002. – 19 жовт. – С.4.
54. Сіденко В. Україна і Світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? // Дзеркало тижня. – 2002. – 13-19 лип. – С. 8.
55. Смбатян А.С. Международные торговые споры в ГАТТ/ВТО: избранные решения (1952-2005 гг.). - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 344 с.
56. Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи: Матеріали парламентських слухань у верховній Раді України 1 листопада 2006 року / Верховна Рада України; Комітет з питань економічної політики. - К.: Парламентське видавництво, 2007. - 72 с.
57. Стровский Л.Е. Китай после вступления в ВТО. Адаптация китайской экономики к условиям мирового хозяйства: Монография / Л.Е.Стровский, Ц.Цзин. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 224 с.
58. Сыроватка С. Нас ждут в ВТО в сентябре 2003 года // Деловая столица. – 2002. – 7 окт. – С. 6.
59. Україна в сучасних інтеграційних процесах. Україна - СОТ / В.Д. Пархоменко, Г.О. Бодяковська, А.П. Гончаренко, Н.І. Антонюк. - К.: УкрІНТЕІ, 2006. - 28 с.
60. Україна на шляху до Світової організації торгівлі: Опис Програми заходів щодо завершення вступу України до світової організації торгівлі // Діловий вісник. – К., 2002. – № 3. – С. 8-11.
61. Шеховцов Д. Спешить, но медленно: [Проблемы вступления Украины в ВТО (Всемирная торговая организация)] // Інвестиції :практика та досвід. – К., 2002. – Квіт. – С. 11-12.
62. Щелкунов В. Дистанція до СОТ скорочується // Урядовий кур’єр. – 2002. –26 верес. – С. 7. – Анот.: Про ступінь готовності України щодо вступу до СОТ.
63. Що таке ГАТТ/СОТ ? / В.Д. Пархоменко, Г.О. Бодяковська, А.П. Гончаренко, Н.І. Антонюк. - К.: УкрІНТЕЛ, 2006. - 20 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
922
Скачать бесплатно
20283.doc
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.