У нас уже
17884
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
Теоретичні, методологічні та правові аспекти державного регулювання економіки
Количество страниц
48
ВУЗ
Європейський університет
Год сдачи
2007
Содержание
Зміст курсової роботи
Вступ
Розділ І: Державне втручання в економіку.
1.1. Недосконалість ринку: теоретичне обґрунтування державного втручання в економіку.
1.2. Зовнішні ефекти. Теорема Коуза.
1.3. Суспільні блага: особливості попиту та пропозиції.
Розділ ІІ: Вплив держави на попит і пропозицію на ринку.
2.1. Вплив держави на попит та пропозицію. Розрахунок державного втручання в економіку.
2.2. Зміни в попиті та пропозиції, які відбулись внаслідок втручання держави.
Розділ ІІІ: Прогноз ситуації на ринку внаслідок втручання держави в економіку
3.1. Сучасний стан ситуації на монополістичному ринку.
3.2. Прогноз ситуації на ринку внаслідок державного втручання.
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Державне регулювання економіки - це заснована на законодавстві одна з форм державного впливу на економіку шляхом встановлення та застосування державними органами правил, спрямованих на коригування економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, що підтримується можливістю застосування правових санкцій при їх порушенні.
Дана тема є актуальною тому, що вона обґрунтовує проблему державного втручання в економіку. Дослідження сучасних ринкових структур переконали багатьох економістів, що ринок неспроможний вирішити чимало важливих проблем економічного розвитку і розподілу матеріальних благ. Еволюція ринкового механізму виявила ряд притаманних йому дефектів, які стали гальмом у суспільному прогресі, що і послугувало основним аргументом на користь державного регулювання економіки. Серед економістів немає одностайності в оцінці державного втручання в приватну господарську діяльність. Існує багато аргументів за і проти такого втручання. Але результати державного втручання змінюють перш за все поведінку мікроекономічних суб'єктів. І з цієї точки зору важливо окреслити основні дефекти ринку, тобто сфери його неспроможності, з'ясувати особливості та наслідки їх регулювання.
Мета курсової роботи: дослідити теоретику, методологічні та правові аспекти державного регулювання економіки. Визначити вплив держави на попит та пропозицію на сучасному ринку товарів.
Для виконання мети були поставлені наступні завдання:
1) теоретичний аспект недосконалості ринку, зовнішні ефекти та суспільні блага, теорема Коуза;
2) розрахувати вплив держави на попит та пропозицію на ринку товарів, визначити зміни, які відбулись в попиті та пропозиції внаслідок втручання держави;
3) визначити прогноз ситуації на ринку внаслідок втручання держави.
В процесі написання роботи були використані праці таких українських вчених, як: А.Ф. Косік [7], А.О. Задоя [6], С.В.Мочерний [9] та Г. Филюк [15].
Список литературы
ВИСНОВОК
В першому розділі курсової роботи було досліджено обґрунтування державного втручання в економіку, зовнішні ефекти, теорему Коуза та особливості попиту та пропозиції чистих суспільних благ.
Сучасний ринок неспроможний вирішити багато важливих проблем економічного розвитку через наявність притаманних йому дефектів: циклічності економічного розвитку, монопольної влади, недостатньої інформованості, неспроможності забезпечити виробництво суспільних благ, зовнішніх ефектів, нерівномірного розподілу насущних благ, що суперечить принципу справедливості. Тому держава змушена втручатися у функціонування ринку і регулювати ряд економічних процесів.
Оскільки ринок неспроможний забезпечити громадян суспільними благами (національна оборона, громадський порядок, освіта тощо), держава стає основним їх виробником чи замовником, визначає оптимальну їх кількість і мінімізує витрати їх виробництва. Попит на суспільне благо визначається за допомогою "фантомних" кривих попиту.
Екстерналії або зовнішні ефекти - це побічні наслідки економічної діяльності, які не регулюються ринком і впливають на інтереси третіх осіб як у сфері виробництва, так і у сфері споживання. Позитивні екстерналії створюють додаткову вигоду, а негативні призводять до додаткових витрат і неефективного розподілу ресурсів. Негативні зовнішні ефекти пов'язані з забрудненням довкілля, збитки від якого не компенсуються. Держава усуває негативні тенденції за допомогою адміністративного обмеження або заборони шкідливої діяльності, а також за допомогою запровадження податків на забруднення, штрафних санкцій, нормативів, встановлення прав власності і продажу дозволів на викиди.
В аналітичному розділі на основі аналізу було розраховано вплив держави на попит та пропозицію на монополістичному ринку товарів. Для прикладу було досліджено діяльність компанії «Укртелеком» та її дочірнього підприємства «Утел», які забезпечують зв’язком майже все населення України (за кількістю хвилин займають 95 % всього ринку).
Було визначено, що попит та пропозиція даних послуг характеризується еластичністю. Сьогодні безперечним є той факт, що незважаючи на істотне зростання тарифів, якість послуг, які надаються природними монополістами, не поліпшилася, оскільки вони не завдають собі зайвого клопоту, щоб застосовувати ефективні методи виробництва, впроваджувати ресурсозберігаючі технології та вдосконалювати свою роботу. Адже, не маючи вибору, споживачі все одно змушені користуватися їх послугами. Більше того на монополістичному ринку суб’єкти господарювання з метою одержання надприбутків вдаються також до свідомого зниження якості послуг, надання послуг у неповному обсягу, тощо. Це дає їм можливість зекономити на витратах, і, врешті-решт, добитися вищого рівня рентабельності.
В третьому розділі було досліджено основні елементи регуляторної політики держави. Було встановлено, що створення в Україні інституту незалежного регулятора дозволить вирішити численні проблеми регулювання доступу на ринки природних монополій, зокрема - допоможе розв'язувати конфлікти з приводу взаємопідключення, а також питання без дискримінаційного ліцензування та контролю за тарифами. Це сприятиме також забезпеченню більшої "прозорості" процедури регулювання. Тим часом порядок створення регулюючих органів має відповідати міжнародним принципам формування та функціонування.
Регулювання діяльності монополій пов'язане зі створенням законодавчої бази такого регулювання - антимонопольного законодавства.
Регулювання діяльності природних монополій передбачає встановлення суспільно оптимальної ціни або ціни справедливого прибутку, які дозволяють знизити ціни продукції чи послуг та збільшити обсяги її пропонування порівняно з монопольними.
У процесі державного регулювання економічної діяльності ринкових суб'єктів проявляються певні вади або неспроможність самої державної влади. Будь-яке суспільство по суті змушене робити компромісний вибір між: двома неспроможностями – неспроможністю ринку і неспроможністю державної влади.
Державне втручання в економіку супроводжується низкою заходів, які спрямовані на підвищення ефективності підприємств, що забезпечить надання якісних послуг; організація, стимулювання та фінансування науково-технічних досліджень (фундаментальних), підготовка кадрів (інженерних, наукових, освіченої та кваліфікованої робочої сили), створення інженерно-дослідних центрів. В майбутньому ці заходи призведуть до поліпшення сфери обслуговування, зменшення тарифів, якість продукції та забезпечення робочої сили робочими місцями.
На основі даного аналізу запропоновано наступне: потрібно впровадити цільове перехресне фінансування та цінову дискримінацію, які будуть корисними, як для держави, так і для природної монополії. Для підприємств подібна практика є бажаною, оскільки дозволяє їм вирішити проблему ефективності. В цьому випадку дефіцит, який виникає при реалізації їх продукції одній категорії споживачів, компенсується за рахунок прибутку, одержаного ними від її продажу іншій категорії. Така система дає державі можливість розв'язати і соціальну проблему, адже її стратегічною метою є задоволення потреб суспільства у послугах необхідної якості. Отже, державою на природні монополії покладено завдання виконувати ряд соціальних функцій (включаючи забезпечення загальнодоступності їх послуг для всього населення). З огляду на це, доводиться констатувати, що тарифи на загальнодоступні послуги встановлено з урахуванням політичних, а не економічних міркувань.
Необхідно розробити і запровадити "прозору" та обґрунтовану систему встановлення тарифів на послуги природних монополістів. В ідеалі тарифне регулювання покликане стимулювати підприємства до зниження витрат і підвищення продуктивності, перешкоджати виникненню недобросовісної конкуренції на ринках. Обов'язковою умовою здійснення тарифної реформи має стати зміна тактики ціноутворення: від простого підвищення тарифів належить поступово перейти до їх диференціації з урахуванням якості послуг, фактичного рівня затрат виробників, тощо. Щоб усунути перехресне субсидування, тарифна політика повинна забезпечити поступовий перехід на повне відшкодування населенням затрат на надання природно монопольних послуг. Однак слід зауважити, що в Україні підвищення тарифів на них може стати проблемою через стабільно низький рівень доходів населення. З огляду на це, необхідно прийняти рішення про те, до якої міри послуги телефонного зв'язку, житлово-комунального господарства тощо можуть вважатися соціальним благом. Для соціальне незахищених верств населення треба запровадити систему адресного субсидування. При цьому починати необхідно із значного скорочення пільгових категорій споживачів (наприклад, скасування пільг для окремих категорій державних службовців).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України. Офіційне видання., Київ.,2006.
2. Господарський кодекс України. Київ. Атака, 2003.
3. В.Д.Базилевич. Економічна теорія політекономія.-4-те вид., стер. Київ. «Знання-Прес», 2005.
4. Н.М.Бондар. Економіка підприємства. Київ. Видавництво А.С.К.,2004
5. С.Дзюбик, О.Ривак. Основи економічної теорії. Київ. Основи., 2001.
6. А.О.Задоя. Мікроекономіка. – 2-ге вид., стер. Київ. Товариство «Знання», 2002.
7. А.Ф.Косік, Г.Е.Гронтковська. Мікроекономіка. Київ. Центр навчальної літератури, 2004.
8. А.В.Лісовий. Мікроекономіка. Київ. Центр навчальної літератури, 2003.
9. С.В.Мочерний, С.А.Єрохін, Л.О.каніщенко. Основи економічної теорії. Київ. Видавничий центр «Академія», 2003.
10. С.Панчишин. Макроекономіка.-2 вид., стер. Київ. Либідь, 2002.
11. І.Ф.Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко. Загальна економіка. Камянець-Подільський. «Абетка-НОВА», 2005.
12. І.Ф.Радіонова. Макроекономіка та економічна політика. Київ. Таксон, 2001.
13. Н.О.Саніахметова. Підприємницьке право. Київ. «А.С.К», 2001.
14. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 7, 2004:
О.Варченко. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки.
15. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 7, 2004:
Г.Филюк. Сучасні тенденції та проблеми регулювання діяльності суб’єктів природних монополій в Україні.
16. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 3, 2006:
Ю.Губені. Регуляторна політика в Україні: від реформи до практики.
17. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 7, 2006:
Р.Мудрак. Державна регуляторна політика як складова економічного розвитку.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
200
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
11.10.24
Сучасний документальний театр: новий тип сценічної репрезентації
11.10.24
Вербатім–наративи в контексті сучасної «Нової драми» і документального театру
11.10.24
«Нова драма» в умовах відновлення документалізму в театральній постдраматичній культурі нестабільного типу
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2024. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.