Сучасні тенденції розвитку інтеграційних аграрних формувань

     

      Ринкові трансформації в сільському господарстві та формування нових організаційно – правових форм господарювання відбувалися в складних умовах порушених економічних зв’язків, значного диспаритет цін між реалізованою сільськогосподарською продукцією та матеріально-технічними ресурсами промислового походження, відсутність самодостатньої кредитної системи та ліквідацію системи зональних цін і дотацій, що діяли за часів планової економіки. У результаті основним виробником продукції сільського господарства (овочі, картопля, молоко, м'ясо) стали господарства населення. Їх частка у загальному обсязі виробництва становить 75%, на сільськогосподарські та фермерські господарства припадає, відповідно, 21 та 4% від загального обсягу. Практично деградуючи окремі галузі, зокрема льонарство, хмелярство, картоплярство, овочівництво. Процес пошуку оптимальних, для окремих регіонів, форм приватних агроформувань продовжується і понині.

      Затяжний характер реформ та неврегульованість відносин власності протягом тривалого часу призвели до руйнування майнових комплексів та занепаду економіки сільськогосподарських підприємств, що поставило товаровиробників перед вибором: або вирощувати конкурентоспроможні культури (соняшник, ріпак, кукурудзу), або збанкрутувати. За таких обставин близько 60% сільськогосподарських підприємств протягом 1995–1999 років були збитковими. В цей час розпочалися процеси розширення розмірів підприємств, які зуміли задовольнити вимоги ринку. Головним чином, це стали інтеграційні аграрні формування, які, поряд з виробництвом, налагодили переробку, транспортування, зберігання та збут продукції. Аналіз діяльності інтеграційних аграрних формувань значно ускладнюється через обмеженість доступу до інформації компанії та офіційної статистики, котра б дозволила виділити ці структури із групи товаровиробників.

      Сприятлива кон’юнктура ринку та підвищення рентабельності окремих галузей сільськогосподарського виробництва створили умови для посилення інтеграційних процесів в аграрній сфері. Протягом 2000–2009 років спостерігаються тенденції до укрупнення новостворених аграрних формувань, збільшення їх площ та нарощування виробничих потужностей.

      Процес концентрації капіталів у аграрній сфері знаходить своє відображення в створенні інтеграційних аграрних формувань – великих за розміром підприємницьких структур з площею 100 – 300 тис. га. Основою їх формування є інвестиції як із-за кордону, так і вітчизняних фінансово-промислових груп, що намагаються диверсифікувати свої ризики, використати сприятливу світову кон’юнктуру та закріпитися на українському земельному ринку. Так, тільки протягом десяти місяців 2010 р. було залучено інвестицій на суму понад 500 млн дол. США.

      Вся работа доступна по Ссылке